«Світ та ринок вже ніколи не будуть такими, як раніше” – Григорій Павленко

Партнер Pavlenko Legal Group Григорій Павленко розповів Юридичній газеті, як війна вплинула на «корпоративний стан» зовні та зсередини: фірма, команда, ринок, ставлення до змін, практики, погляди щодо розвитку. Що було, що буде та чим заспокоїти серце – читайте в нашому інтерв’ю.

– Григорію, як Ваші справи зараз? Як організовано роботу в Pavlenko Legal Group?

– Ви знаєте, справи йдуть доволі непогано. Я оптиміст і тішу себе тим, що все могло бути набагато гірше. Завдяки нашій національній єдності, волонтерам, армії та принциповій позиції влади ми зберегли нашу державність і можливість жити в Україні. Треба працювати над тим, щоб наші прапори повернулися на всю її територію.

Стосовно команди, то ми працюємо та працювали весь час з початку вторгнення, наскільки це було можливо, звичайно. Тобто компанія не оголошувала про призупинення діяльності чи щось таке. Якщо хтось із клієнтів потребував консультації в телефонному режимі просто з бомбосховища (а таке було), то ми це робили. В таких випадках навіть переважно йдеться не про роботу, а про звичайну людяність в складних умовах, коли багато чого робиться pro bono. Тим більше з багатьма клієнтами ми вже давно, та з ними сформувалися дуже добрі відносини, насамперед як між людьми.

Зараз здебільшого ми працюємо віддалено, але з обов’язковими особистими нарадами на початку та в кінці тижня. COVID та його обмеження, як виявляється, дуже добре підготували нас до таких умов роботи. Сьогодні я не бачу проблеми у віддаленій праці. Значну роль тут відіграє і сама команда, яка демонструє відповідальність та ефективність без прив’язки до офісу. Я цим дуже пишаюся.

–  Чи готувалася ваша компанія до повномасштабної війни?

– З фінансової точки зору наша компанія, як і багато інших бізнесів, завжди мала резервний фонд та відкладала гроші на так званий «чорний день». Це рішення себе виправдало. Навіть майже не маючи грошових надходжень та billable hours близько двох місяців, юристи та адміністративний персонал отримували зарплату.

Проте саме до війни такого масштабу, здається, мало хто готувався. Враховуючи такі обставини, певні управлінські рішення приймалися вже після розуміння складності всієї ситуації.

–  Чи переглядали ви комунікаційну та маркетингову стратегію свого розвитку?

– Так, переглядали. Реалізацію певних планів довелося призупинити на деякий час. Ці плани стало неможливо втілити в життя просто фізично. Мається на увазі, наприклад, проведення публічних заходів, участь у великих форумах. Інші плани стали просто недоречними. В розумінні маркетингу ми вирішили почати все спочатку. Я переконаний, що світ та ринок вже ніколи не будуть такими, як раніше, а тому всі стратегії та плани слід створювати наново. Мабуть, згодом ми повернемося до більш спокійного життя, але світ вже змінився, а тому треба змінювати і себе.

– Чи доводилось проводити оптимізаційні заходи?

– Зазвичай на ринку юридичних послуг про це не говорять, але ми змушені були робити оптимізацію. Проте умови, що виникли, допомогли більш об’єктивно та критично поставитися до певних статей витрат і скоротити їх. Коли все добре, то на деякі речі ти можеш просто не зважати. Але коли йдеться про балансування на межі прибутковості, то починаєш оцінювати свій бюджет більш жорстко.

Разом з тим я радий, що ми зберегли всі практики та ключових людей в команді. Більше того, ми поступово розширюємо пул наших продуктів, із урахуванням викликів воєнного стану.

–  Мабуть, складно говорити про готовність у контексті війни. Але, тим не менш, на Ваше переконання, наскільки ринок юридичних послуг достойно зустрів виклик війни та чи витримає це випробування?

– Тут треба визначитися з понятійним рядом та з тим, що саме слід вважати достойним прийняттям виклику. Якщо суто в людському розумінні, то знаю, що багато колег пішли на фронт, інші волонтерили, збирали кошти тощо. В цьому розумінні мені приємно, що в юридичній спільноті багато таких людей.

Якщо розглядати саме бізнесовий виклик, то тут складно оцінити, знову ж таки, через відсутність повної відвертості на ринку. Впевнений, що складно було всім. Під час війни перевага надається, звичайно, товарам/послугам першої необхідності, якими юридичні послуги не є. Як ринок витримав удар, покаже лише час.

–  Минуло пів року війни, перший шок пройшов (принаймні повинен був пройти). Деякі фірми зникли з комунікаційного горизонту, деякі вже повернулись, а деякі і не повертались та взагалі зникли з ринку. Чому така диференціація?

– Я можу поділити причини на дві групи – внутрішні (в самих фірмах) та зовнішні, які спрацювали в симбіозі. Щодо внутрішніх, то справа в тому, що складнощі в деяких випадках призвели до того, що хтось вирішив взагалі покинути професію, в певних компаніях партнери розійшлися, десь розпустили юристів. І це абсолютно нормальна ситуація, де люди адаптуються до глобальних змін в житті. Кожен по-своєму.

Щодо зовнішніх, то тут багато залежить від того, хто був твоїм клієнтом, чи генерувався хоч якийсь дохід за півроку, чи був у компанії резервний фонд тощо.

Кожна фірма жила своїм окремим життям, та система координат була у кожного своя, а тому вплив зовнішніх і внутрішніх факторів мав різні результати. Хтось зник, хтось тримається, а хтось взагалі став сильнішим.

–  Як представлені зараз практики у вашій компанії щодо рівня завантаженості?

– Судова практика наразі є найбільш завантаженою. Далі за рівнем завантаженості йдуть податкова та, як не дивно, сімейна практика. Найбільше мене здивувала саме кількість запитів з сімейного права під час війни. Ми відкрили цю практику повноцінно лише минулого року та мали певний пул справ, але з початком війни кількість звернень із сімейних питань значно збільшилась.

– Ви займаєтесь судовою практикою. Якими є її тенденції у воєнний час?

– Наразі я координую роботу всіх практик, окрім практики GR, яка традиційно залишається за Олександрою Павленко – нашим партнером-засновником. Але, як я говорив раніше, в кожній практиці ми зберегли всіх ключових членів команди, чому я дуже радий.

Проте моєю вотчиною, звісно, є судова практика. Нещодавно на одному з публічних заходів Голова Верховного Суду повідомив, що кількість нових позовів до національних судів зменшилася більше ніж удвічі. Ось це, мабуть, головна тенденція, яка впливає на весь юридичний ринок. Клієнти зараз не поспішають звертатися до судів, що, очевидно, впливає на кількість нових замовлень.

Мені подобається, що судова система непогано пристосувалася до можливості здійснення дистанційного правосуддя. Вже в квітні наші адвокати брали участь у судових засіданнях в інших регіонах, не виходячи зі своїх осель та не наражаючи себе на небезпеку. Це стало можливим завдяки змінам процесуального законодавства, які приніс COVID.

Особисто в мене судові засідання вже двічі переривалися повітряними тривогами та евакуацією з суду. Якщо в Києві до повітряної тривоги судді ставляться більш спокійно, то, наприклад, в Одесі під час засідання я побачив реальний жах в очах суддів і я їх розумію, тому певні нюанси є.

Взагалі, з перших днів війни ми не покинули жодної справи в суді. По кожній справі одразу були подані клопотання про відкладення, що погоджувалося з клієнтами, та кожен процес контролювався. Я розумів, що клієнти мають відчувати, що навіть під обстрілами ми не зникли та дбаємо про їх судові справи.

–  З якими запитами звертаються клієнти? Litigation війни – це зараз…?

– Можу казати лише за нашу компанію. Спори з податковими органами не втрачають своєї актуальності. Державна податкова служба знову почала виходити на фактичні перевірки, з результатами яких бізнес часто не погоджується та звертається за правовою допомогою.

Ну і сімейні спори – розлучення, ускладнені знаходженням когось з подружжя (або навіть обох) за межами України, поділ майна подружжя, визначення місця проживання дітей. Кризові ситуації розколюють деякі сім’ї, а деякі стають навпаки ще міцнішими.