Звернення до Антирейдерської комісії може стати ефективним способом захисту, але потрібно повідомити клієнта про ризики — Олена Перцова, керівник судової практики Pavlenko Legal Group

Коли клієнт стикається з рейдерським захопленням, юристи використовують усі засоби захисту. Антирейдерська комісія vs суд — усі «за» і «проти» цих способів захисту проаналізувала керівник судової практики Pavlenko Legal Group Олена Перцова в рамках модуля «Спори у сфері державної реєстрації» Школи судової практики Legal High School.

Олена Перцова підкреслила, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (Антирейдерська комісія) — це не суд, Комісія не керується процесуальними кодексами, а нормативні акти, що регулюють її діяльність, змінюються досить часто (раз на півроку-рік), тому зміни потрібно відстежувати.

Що необхідно знати про повноваження Комісії? Строк на оскарження реєстраційних дій становить 60 днів з дати прийняття оскаржуваного рішення або з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її права; Комісія не вирішує спір про право, а оскарженню підлягають лише ті реєстраційні дії, які вчинені з формальним порушенням закону (таких випадків на практиці, за словами лектора, не так вже й багато); наявність судового спору виключає можливість задоволення скарги; рішення Комісії може бути оскаржене в судовому порядку.

Олена Перцова звернула увагу на те, що при поданні скарги до Комісії заявник має вказати на наявність або відсутність судового спору, за результатами якого можлива відміна реєстраційної дії. «Наявність судового спору виключає можливість задоволення скарги, але не її подання», — підкреслила Олена Перцова.

Під час лекції спікер проаналізувала судову практику щодо оскарження рішень Комісії. Вона привела позитивні приклади (коли рішення Комісії встояли в суді) й негативні (рішення були скасовані). Зокрема, до першої категорії належать ухвали ВАСУ від 10 жовтня 2017 року у справі № 826/19302/16 і від 20 червня 2017 року у справі № 826/7752/16. Докладніше зупинимося на негативних прикладах. Олена Перцова виділила кілька блоків таких рішень, і перший стосується строків: «Корпорацію «Феномен »було повідомлено про рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень ще до 12 листопада 2015 року, отже, вона пропустила встановлений 30-денний строк на оскарження рішення державного реєстратора» (ухвала ВАСУ від 9 березня 2017 року, справа № 826/3736/16; 30-денний строк оскарження був передбачений попереднім законодавством). Або інший приклад: «Порівняльний аналіз термінів «дізнався» й «міг дізнатися» дає підстави для висновку щодо презумпції можливості та обов’язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, в зв’язку з яким особа не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо» (постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 квітня 2017 року, справа № 826/19071/16).

Наступний блок пов’язаний з питаннями повідомлення про розгляд скарги. Цей процес врегульовано Порядком №1128 (повідомлення здійснюється за допомогою поштового зв’язку, надсилання телефонограми та розміщення оголошення на сайті Комісії). Олена Перцова зазначила, що Комісія вважає цілком нормальною ситуацію, коли оголошення про засідання розміщується на сайті за день до засідання, але така позиція прийнятна хіба що для сторони скаржника, а опоненти фактично можуть навіть не мати тексту скарги. В одній зі справ суд звернув увагу на те, що Порядком №1128 та нормами чинного законодавства не затверджено форму оголошення на офіційному веб-сайті Мін’юсту. «Отже, доводи позивача про неналежне повідомлення його як зацікавленої особи спростовуються матеріалами справи» (постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 липня 2017 року, справа № 826/1931/17).

Наявність судового спору, за словами лектора, є «підступною проблемою». «Досвідчені рейдери», припустивши, що ви звернулися до Комісії, відразу після захоплення ініціюють спір про право (результати якого не призведуть до серйозних наслідків для рейдера) для того, щоб аргументувати свою позицію «наявністю судового спору» в Комісії», — поділилася спостереженнями Олена Перцова.

Як же правильно оскаржити рішення? Олена Перцова назвала неправильним способом захисту звернення з вимогами про визнання протиправним та скасування висновку Комісії (суди вважають, що висновки Комісії мають рекомендаційний характер, отже, вони не є обов’язковими для прийняття Мін’юстом наказів). Правильне формулювання позовної вимоги — визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України.

Чому оскаржити рішення в Комісії все ж варто? Отримавши позитивне рішення Комісії, рейдер, швидше за все, не буде оскаржувати його в судовому порядку, оскільки розуміє, що рішення в суді не буде відмінено. Однак деякі ризики є: від юристів не завжди залежить, чи буде оскаржено рішення Комісії в суді (і чи буде воно там не відмінено). Юристи мають розуміти, що звернення до Комісії може бути ефективним способом захисту, але потрібно повідомити клієнта про ризики.

Куди ж звертатися за захистом? Комісія розглядає скаргу максимум 45 днів, рішення виконується відразу, а за подання скарги не стягується судовий збір. Суд вирішує спір протягом 121 дня (в першій інстанції + до 60 днів в апеляції), потрібно чекати на набрання рішенням чинності, до того ж за подання позову необхідно сплатити судовий збір. Олена Перцова вважає, що між Комісією і судом доцільніше ставити не знак «vs» (лат. versus — «проти»), а знак «плюс».